На превеликий жаль, не всі шлюби (як офіційно зареєстровані, так і т.зв. «цивільні» – проживання чоловіка і жінки однією сім’єю без реєстрації) вдало закінчуються. Доволі часто відносини припиняються, причому у сторін виникають суттєві розбіжності
Загалом, майже всі спори, що виникають із сімейних відносин, можна умовно поділити на чотири основні групи:
- Розірвання шлюбу
- Поділ майна подружжя
- Стягнення аліментів / оскарження розміру аліментів
- Питання щодо дітей: визначення місця постійного проживання (з ким із батьків), визначення способів участі у вихованні дитини другого з батьків і т.ін.
Розірвання шлюбу
Факт перебування в шлюбі створює значні правові наслідки: все майно, здобуте кожним з подружжя, за певними виключеннями, вважається спільною сумісною власністю;
Законом прямо заборонено перебувати одночасно в двох і більше шлюбах, тобто чоловік не може одружитись, а жінка вийти заміж, допоки вони не розірвуть свій попередній шлюб;
Якщо жінка, перебуваючи у шлюбі, народжує дитину, її батьком автоматично вважається чоловік цієї жінки, з усіма наслідками: обов’язок матеріально утримувати дитину і т.п.;
Чоловік і дружина є спадкоємцями першої черги один за одним тощо.
Тобто, якщо фактичні шлюбно-сімейні відносини все ж таки припинились і Ви не вбачаєте за можливе їх відновити, бажано їх також припинити офіційно.
Якщо у подружжя наявні неповнолітні діти, розірвання шлюбу можливе лише в судовому порядку.
Поділ майна подружжя
За загальним правилом, все майно, здобуте кожним з подружжя, за певними виключеннями, вважається спільною сумісною власністю.
Разом з тим, є випадки, коли майно є особистою приватною власністю одного з подружжя (подарунки, спадщина, майно, придбане за кошти, що належали одному з подружжя до укладення шлюбу тощо).
Перед початком процедури поділу майна (а бажано і перед розлученням) рекомендуємо звернутись до нас з метою визначення справжнього стану справ та перспектив цього поділу.
Стягнення аліментів / оскарження розміру аліментів
Батьки зобов’язані утримувати дитину, і цей обов’язок стосується обох батьків.
В ідеальному варіанті це відбувається за їх спільною домовленістю, а розмір цього утримання залежить від об’єктивних потреб дитини на сталий і гармонійний розвиток та від справжніх фінансових можливостей кожного з батьків.
Проте, ця категорія спорів є дуже розповсюдженою.
Способами правового врегулювання сплати аліментів є:
Добровільні:
- укладення між батьками письмового договору, який посвідчується нотаріально; в цьому договорі визначається розмір і строки виплат;
- передача тим з батьків, хто проживає окремо від дитини, у власність дитини або у власність і дитини і того з батьків, з ким ця дитина проживає, нерухомого майна із одночасним припиненням зобов’язання сплачувати аліменти. Така домовленість оформлюється договором між батьками, який укладається з дозволу органу опіки та піклування і підлягає нотаріальному посвідченню.
Примусові:
- стягнення аліментів у частці від доходу; такий варіант добре підходить для отримувача аліментів, якщо платник аліментів офіційно працевлаштований і отримує високу “білу” заробітну плату;
- в твердій грошовій сумі («Х» гривень на місяць); цей варіант є бажаним для отримувача аліментів, якщо їх платник не має офіційного заробітку.
Аліменти стягуються в судовому порядку.
Такі справи можуть розглядатись в загальному позовному провадженні, з викликом сторін і повноцінним змагальним судовим процесом, так і, в певних випадках, по спрощеній процедурі, коли лише за заявою того з батьків, з ким проживає дитина, судом видається наказ, на підставі якого можна починати примусове стягнення аліментів.
Також, в окремих випадках, окрім аліментів в примусовому порядку можуть стягуватись кошти на додаткові витрати на дитину.
Питання щодо дітей: визначення місця постійного проживання (з ким із батьків), визначення способів участі у вихованні дитини другого з батьків і т.ін.
Дуже складна категорія справ. Мова йде про живу людину, до того ж маленьку, яка ще формується як особистість.
Ми завжди наполегливо рекомендуємо батькам мирно врегульовувати питання щодо спілкування з дитиною першочергово з врахуванням саме її інтересів, без участі державних органів і адвокатів.
Проте, за Вашої потреби ми готові надавати правову допомогу і в цій категорії справ.
Спори, що виникають із сімейних відносин, мають певні особливості, викликані наступним:
- Ці справи є емоційно складними для учасників. І, як показує практика, люди доволі часто не можуть холоднокровно триматись в рамках «процесу» і схильні переходити на особистості. Це ніяк не допомагає для вирішення справи.
- Якщо подружжя має спільних дітей, то зазвичай, припинити спілкування до кінця життя навряд чи вдасться. Все одно доведеться спільно вирішувати певні питання (обрання навчального закладу, якісь сімейні урочистості – весілля дітей тощо).
- Якщо подружжя має спільний працюючий бізнес, – його поділ не завжди є бажаним, а якщо Ви все ж таки вирішили його розділити, – то діяти слід вкрай виважено і обережно.
Обравши співпрацю з нами, Ви можете бути впевненні у якісній правовій допомозі і Ваші інтереси будуть максимально захищені. Окрім цього, залучення адвоката має такі переваги:
- Ви уникаєте емоційно складних ситуацій, адже в судові засідання замість вас ходить представник.
- Збільшується шанс зберегти нормальні стосунки в подальшому: навіть, якщо матиме місце довгий судовий процес по поділу майна, Ви (і Ваша колишня «половина») не висловите один одному багато неприємних речей, які в подальшому можуть ускладнити або унеможливити Ваше спілкування.
- У Вас є можливість в подальшому все “списати” на представника (“я не планував/ла відсужувати у тебе все майно, просто мені в той час було важко про це думати, а справу повністю вів адвокат”).
- З цих же причин Ви є більш вільними у виборі своєї позиції і її зміні, якщо дієте через представника (наприклад, Ви почали запеклу боротьбу, а потім вирішили миритись, або, навпаки, вступили в переговори, досягли попередніх домовленостей, але з певних причин вирішили змінити свою позицію).